КОКАИН Колумбийский Петропавловск-Камчатский

Ае, корты! Как оно, как себе? Тут, внатуре, шмякнул закладки на этой теме и говорю, чуваки, сегодня бухаем! Но я решила гнать не ни о чем, а о том, как я вообще решила потратить свою молодость на наркотики, а не на образование. Так что, красочно и живо, буду рассказывать о своих приключениях в этой ширевке наркотической. Вы что, уже готовы? Ну что, погнали!

Самый топовый момент был, когда я первый раз купила кокаин. Это просто олбанская история! Понимаешь, я закупилась какую-то сумму для продажи, ну а что делать – нужна была денежка, чтобы запасть в тему и покупать все новые штучки. И это было бомбезно, братаны! Я просто чувствовала себя настоящей королевой наркоманов, покупающей самые крутые заправки в городе, а не барыжащей фигней. Слушай, да я сижу на эфедринщиках! Мне кажется, это даже круче чем кокаин. Идея взялась из фильма, где одна шмара гнала передоз этой штукой. Я подумала, почему бы и нет? И что, ты знаешь, это было пиздецки охуенно! Чувствовала себя, как после трех дней без сна и кучи пропеллеров. Завтраки, обеды, ужины – все это было для слабых. Я пил чашками эфедрин, энергизировалась, как пчелка. Безумно притягательное чувство, когда твое сердце начинает гонять, словно оно решило со мной гонки устроить. Годы пролетают, а я все еще на этом говне езжу, раскручиваю круги вокруг своей жизни. Вот такая кайфовая история! Но приятель, не только заправки и эфедрин меня привлекают, я еще и на бошки попадаю. Хэшис – это просто шедевр, даже не знаю, как это описать. Помнишь, когда люди говорят про эйфорию? Так вот, когда куришь бошки, ты просто улетаешь в нее. Перестаешь чувствовать свое тело, словно оно невесомое. А мир вокруг тебя становится таким насквозь проницаемым, словно ты видишь все насквозь, даже самые маленькие детали. Это прямо как героин, только не настолько опасно. Все таки, бошки – это немного мягче, как будто ты плаваешь в облаках, нежно прикосновениями облаков размазываешь свое существо и понимаешь, что ты – часть этого безумного мира.

Наркотик	Ощущения
Кокаин	Взрыв энергии и уверенности в себе
Эфедрин	Гонки сердца и ощущение невидимых крыльев
Хэшис	Состояние полета в облаках и прозрение

Но конечно, все это – не шутки, и опасность передозировки всегда подстерегает нас на пути. Как-то раз я решила попробовать сразу несколько веществ, чтобы было веселей. И тут, братаны, я поняла, что общаться с желудком не в моде. На меня нашла передоз – просто пиздец! Все началось с того, что я стала плохо себя чувствовать, а потом весь мир начал кружиться и плавиться. К сердцу прижалась тяжесть, а легкие не могли насытиться воздухом. Это была настоящая жопа, но ничего, я пережила. Как говорится, что не убивает – делает крепче! Еще есть такие штуки, как музыка, друзья, любовь. Ведь без этого все, что мы делаем, не имеет смысла. И я теперь понимаю, что нужно сильнее думать головой, а не медленно тратить молодость на то, что я люблю. Ведь с годами, будь уверен, все только хуже будет становиться. Живи своей жизнью, кайфуй, но не забывай о голове на плечах.

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.